Медицину в Дрогобичі можна назвати... шаленою! Щось на зразок боїв без правил чи матінки-анархії. Тому шукати чи тим більше намагатися визначити якийсь рівень у ній щонайменше нерозумно для нас і вельми потішно і шокуюче для міжнародних експертів, які хоч приїжджають сюди готовими до поганого настільки, наскільки може бути готовим стерильний громадянин Євросоюзу до спартанських умов наших «лікувальних» закладів,  все ж від’їжджають з широко відкритими (5коп. нац. валюти) очима.

Катастрофа – лаконічна характеристика вітчизняної медицини. Як ми дійшли до такого? Невідомо. Суспільні процеси, якась хаотична незворотність і рух до низу. І насправді нас вбиває корупція. Вона дійсно заважає нам жити. Вона ковтнула нас, лікарів і в цілому державу. Чому ж ми не стали їй поперек горла?!

Почнемо з того, що в Україні офіційно медицина все ще носить статус безкоштовної. На такі слова завжди реагують кривою посмішкою і саркастичними вигуками.  Бо й так здається навіть діти знають (парадоксально?) що без грошей до лікаря нема чого  йти. Бо такий візит триватиме якусь коротку і безглузду мить і  навіть людина на півдорозі до смерті почує, що вона абсолютно здорова, при чому почує це без найпростішого обстеження, а просто таки з екстрасенсорного і надприродного визначення диво-лікаря  - «на око».

Якщо ви бідні, принципові (щодо оплатити безплатного) чи просто (якимось дивом) нездогадливі (що - не виховувалися в суворих традиціях нашої батьківщини) то «ваше» ржаве ліжко із гнилими матрацами та чорною як смола постелю,  а як наслідок -  вас і ваших діточок, у відсирілих облуплених лікарняних стінах трактуватимуть  як порожнє місце, живого мерця чи набридливий об’єкт! Так що вам мимоволі до поганого фізичного самопочуття додадуться середньої важкості психічні розлади , пригнічення і нерозуміння ситуації.

      Нажаль дана ситуація перш –за все  стосується не просто звичайної лікарні, а безпосередньо Дрогобицького пологового будинку! Тому маємо окрім невидачі необхідних довідок матерям на новонароджену дитину ще й їхні смерті.   На превеликій жаль за дані неправомірні дії жодного з лікарів до кримінальної відповідальності не притягують, позаяк за отримані від батьків грошові одиниці можна легко відкупитись у правоохоронних органах влади, а в подальшому, якщо перемістять вас і вашу дитину до дитячої лікарні не надійтесь, що і в даному закладі отримаєте виписку, пройде ще декілька місяців, як вам видадуть її, а це вже наступна публікація.  

Взагалі цікаво: це ж ким потрібно бути, щоб могти просто і без зайвих докорів сумління вирішувати (інколи справді) питання життя і смерті. Вирішувати в користь бездіяльності тільки через відсутність хабарів. Де мораль? Де звичайна людськість? Вже мовчу про клятву Гіппократа, бо той бідолашний знаходиться просто в постійній центрифузі у своєму гробу, якщо бачить ситуацію, що «складається» (складаємо ми) в Україні. Насправді важко довірити здоров’я своє чи близьких теперішньому Дрогобицькому медперсоналу. І страх тут логічний. Бо й так відомо що медикаменти «одне лічать, друге калічать», а тут ще й лікарі не зовсім певні в своїх висновках, так як апаратура у них якщо не відсутня то з далекого й пам’ятного хіба що нашим пра-пра … періоду. Щоб елементарно зробити кардіограму приходиться застосовувати неабияку фантазію для того, щоб електроди хоч якось трималися тіла. Щодо Дрогобицького пологового будинку так ситуація ще страшніша, відсутність необхідного медичного устаткування для новонароджених дітей.  

      Як наслідок приходиться шукати приватні і не завжди надійні медичні центри з бодай якимось устаткуванням і принаймні з якоюсь надією на «краще». Один нюанс – не всі можуть собі дозволити таке лікування…

У нас є безумовно кваліфіковані заклади, відомі закордоном. Є талановиті фахівці. До них з’їжджаються сотні-тисячі іноземних пацієнтів лікування яким оплачує їхня ДЕРЖАВА! Тоді як  у нас, у себе ж вдома хворі змушені чекати у кілометрових і безкінечних чергах за шанс на життя. Соціально не захищені. Соціально покинуті. Доведені до відчаю. Загнані у глухий кут абсурду. І кінця краю нема.

Потрібні зміни. У всіх ланках, починаючи з медучилищ і мед університетів.  Бо нам треба лікарів за покликанням, а не засліплених грошовими приманками . Не тих які вступають за гроші, вчаться за гроші, працевлаштовуються (звично) за гроші і працюють не інакше ( офіційна платня не в рахунок), як за гроші. Необхідний контроль і визначеність. Конкретика. Або в нас законно платна медицина (і ключове слово  тут законна, бо платна вже давно), або добропорядна і дійсно безкоштовна!  І ще доведеться втовкмачити людям, які самі ж привчили лікарів до такого, як жити без тіньових схем і примусових подяк. Тобто простору для роботи над суспільством цілий безмір і додатки. А в еру коли ми все ще весело згадуємо Чорнобиль і помираючу природу, яка обов’язково забере причину свого такого стану (нас) з собою, нам необхідна стійка і надійна опора доступної і кваліфікованої меддопомоги!

Lootus.

Прес –служба ГО «Спілка безпеки управління «Антикорупція»