Вибори на Львівщині.

На виборах до Львівської обласної ради 2010 року ВО «Свобода» перемогла на 42 з 45 мажоритарних округів. 

Однією з причин стало те, галичани дуже болісно ставляться до мовного та національного питань і повинні були  реагувати на заяви, які почали з’являтися в інформаційному просторі після обрання Януковича президентом.  Так відбулося протестне голосування за «Свободу».

Вже 11 лютого, чотири дні після другого туру президентських виборів, Борис Колесніков заявив, що ПР підготувала законопроект, згідно з яким обласним радам надається право розглядати «заяви батьків навчати дитину усім предметам російською мовою в будь-якій загальноосвітній школі з обов’язковим вивченням державної мови».

Невдовзі з’явилася заява і самого новообраного Президента про імплементацію Європейської хартії регіональних мов. Йшлося про застосування російської мови без обмежень на територіях, де проживає російськомовне населення.

В серпні в Міносвіти заговорили про переписування підручників з історії.

Порушення цих питань змусило львів’ян шукати собі політичну силу, яка не піде на компроміси з регіоналами і буде «з кулаками» відстоювати єдину державну мову та принципові питання національної пам’яті. За своєю риторикою цим параметрам відповідала саме «Свобода», яка різко опонувала проросійським випадам регіоналів. Таким чином, здобувши собі авторитет борця за збереження української ідентичності, «Свобода» перенесла цей образ і на своїх кандидатів з округів. Тому голосували виборці, шукаючи в бюлетенях не прізвища, а «Свободу», не зважаючи на те, хто ці люди і чим займались  до цього.

3 липня 2012 Верховна Рада у першому читанні прийняла закон «Про засади мовної державної політики», тим самим збуривши значну частину суспільства.

На виборах громадськість знову повинна була діяти всупереч: на парламентських 2012 «Свобода» отримала 38,53% голосів у Львові.

Проте «Свобода» очікувань галичан не виправдала, це видно з низьких результатів Тягнибока на президентських виборах 2014 – всього 1,16% у Львівській області. Результати лідера, ймовірно, спроектуються і на всю його політичу силу, яка за словами очільника дрогобицької громадської організації «Антикорупція», в методах управління нічим не відрізняється від бандитських угрупувань. Падіння рейтингу Тягнибока так само пов’язують з надто нерішучою позицією на Майдані: не переговорів з Януковичем хотіли люди, не зволікань і не пустих закликів зі сцени. По-друге, після спроби Юрія Михальчишина взяти під контроль львівський Євромайдан прихильників у «Свободи» теж не побільшало. До всього додався скандал з членством Ірини Фаріон  в КПРС, а потім призначення на посаду очільниці ЛОДА Ірини Сех, проти якої одразу виступила громадськість Львова.

Ймовірно, що у Львові Радикальна партія замінить «Свободу» на позиції лідера на парламентських виборах 2014 року.

За результатами дослідження КМІС, якщо б вибори до Верховної Ради відбулися наприкінці серпня, то Радикальна партія Ляшка отримала б 13,1%. Цьому сприяє всюдисуща телевізійна присутність Ляшка та  його популістські судження. В стані війни обов’язково знайдуться ті, хто піде за гучними гаслами з білбордів та ефірів, за тим, хто на публіку не визнає  жодних компромісів. «Войовничий популізм «Радикальної партії» у найближчій перспективі даватиме високі рейтинги Олегові Ляшку, але зберегти їх буде вкрай важко», – вважає політолог Володимир Фесенко.

Знову будуть проігноровані запитання: звідки гроші і чиї люди прийдуть в цьому колективі, якою є їхня професіональність і що вони зможуть запропонувати окрім гучних заяв свого лідера.

 Прес-секретар ГО «Спілка безпеки управління «Антикорупція»