Громадська організація

"Спілка безпеки управління"Антикорупція""


"Спілка безпеки управління"Антикорупція" надає консультативно-методичну допомогу у галузі права щодо дотримання прав людини, здійснює громадський контроль за дотриманням прав людини, виявляє можливі ознаки корупційних діянь, створює експертні групи за актуальними напрямками та залучає фахівців для участі в опрацюванні важливих питань забезпечення прав людини в діяльності правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування та ін.
Сприяє послугам, пов’язаним з охороною державної та приватної власності."
[Вівторок] [31.01.2023] [17:39]

Форма входу

Логін:
Пароль:

Категорії розділу

Антикорупція [95]
Хабарі та взятки [110]
Культура та мистецтво [11]
Здоров'я та спорт [2]

Юридична Адреса

вул.Сагайдачного, 63/1 каб.3,
м.Дрогобич, Львівської області, Україна, 82100
Тел: 063-577-77-10

Первинні осередки

- Луцьк
- Трускавець
- Мостиська
- Борислав
- Луганськ
- Одесса
- АР Крим
- Донецьк

Співпраця

- Республіка Польша
- Франція
- Іспанія

Пошук

Наше опитування

Чи вимагали у Вас хабар, взятку? Якщо вимагали, то хто саме? Працівник:
Всього відповідей: 1491

Каталог статей

Головна » Статті » Хабарі та взятки

Хто здатен оголосити війну корупції на рівні місцевого самоврядування?


Хто здатен оголосити війну корупції на рівні місцевого самоврядування?

   

В Україні, мабуть, не залишилося такої сфери життя, де б не панувала корупція. Соціологи оприлюднюють вражаючі цифри. Більше половина населення нашої держави використовують корупцію для вирішення власних проблем і тільки 30 відсотків готові їй протидіяти. Особливо, ця статистика підтверджується на рівні місцевого самоврядування. Підприємцю чи навіть звичайному громадянинові простіше дати хабара і швидко отримати дозвіл, наприклад, на добудову квартири чи магазину, ніж чекати рішення роками. Експерти стверджують, що найчастіше корупція та зловживання на рівні місцевого самоврядування проявляється через здирство та упереджений розподіл ресурсів - бюджету, землі, майна. Чи буде чиновник боротися з корупцією? Звичайно, ні! Бо тоді йому доведеться оголосити війну самому собі! І тут на перший план виступають громадські організації. А вони виявляється мають чималий досвід в питаннях боротьби з цим суспільним явищем. Це підтвердив круглий стіл «Кращі практики протидії корупції на рівні місцевого самоврядування», який відбувся у Вінниці з ініціативи Творчого об'єднання „ТОРО" та Фонду Фрідріха Науманна в партнерстві з громадською організацією «Філософія серця».

Публічність - найпростіший механізм боротьби з корупцією

 

Якщо юридична чи приватна особа звертається до органів місцевого самоврядування, аби вирішити свої проблеми, вона не завжди отримує бажане і дуже часто стикається з бюрократією та затягуванням справ. Часом рішення не приймають, поки заявники не перерахують у благодійні фонди міста, села чи селища внесок. А серед членів наглядової ради фонду можна зустріти, наприклад, прізвища депутатів, голів сільських рад чи інших посадових осіб. «Здається, на перший погляд все законно? Але це здирство і, на жаль, така практика досить розповсюджена в Україні», - каже Олександр Ганущин (Львів), експерт Інституту політичної освіти (Київ).

 

Чи не найгостріша проблема на рівні місцевого самоврядування - це упереджений розподіл землі, надр, бюджету. Що стосується землі, то, на думку експерта, поле для зловживань створює українське законодавство. Сьогодні стати власником земельної ділянки можна кількома шляхами. По-перше, виграти земельний аукціон. По-друге, закріпити земельну ділянку, на якому знаходиться об'єкт нерухомості. По-третє, отримати землю під будівництво житлового будинку, для дачі, городу, а в селі кожна особа має право взяти 2 гектара землі для особистого селянського господарства. Який з цих шляхів найпростіший? Звичайно, третій. Для чого йти на аукціон, платити гроші за землю, коли її фактично можна отримати безкоштовно, оформити, наприклад, на підставних осіб. Такою схемою, як правило, користуються ті, хто добре знає законодавство - депутати, державні службовці та наближені до них особи. А потім цю землю можна вигідно продати. Хоча право на отримання землі має кожен громадянин, та не так просто її отримати, особливо у тих містах, де земля на вагу золота.

 

Олександр Ганущин переконаний, що боротися з корупцією на місцевому рівні треба за допомогою публічності. «Публічність може допомогти тоді, коли громадські активісти будуть компетентними у тому, чим вони займаються. А щоб ця боротьба не була схожою на боротьбу з вітряками, треба мати спільників серед депутатів місцевих рад, через них можна отримати доступ до трибуни ради і оприлюднити факти зловживань та корупції» - дає поради експерт.

Інтернет-майданчик, як засіб впливу та контролю за маршрутними перевезеннями

 

Кожне місто чи селище в Україні стикається з проблемами неякісних маршрутних перевезень і зловживань у транспортній сфері Це і переповнені та технічно несправні маршрутні таксі, відсутність графіку руху, не облаштовані зупинки, висока плата за проїзд, а серед зловживань - не прозорі конкурси на перевезення. У Львові, наприклад, Інформаційно-правовий центр "Наше право" залучив до вирішення проблеми маршрутних перевезень і пасажирів, і перевізників, і міську владу, створивши комунікативний Інтернет-майданчик.

 

«Ми зрозуміли, що треба озвучувати проблему, оскільки 70 відсотків мешканців Львова не задоволені перевезеннями. Але є ще перевізники, які не знають своїх прав і не можуть вирішити проблеми самостійно». «Нам треба було створити механізм впливу та контролю за маршрутними перевезеннями, і ми відкрили веб-сайт, на який щодня заходять 300-500 мешканців Львова, аби озвучити транспорту проблему. Ми узагальнюємо цю інформацію та надсилаємо її в органи влади, зокрема тим, хто опікується питаннями захисту прав споживачів та транспортом.

 

І це тільки початок діяльності, бо попереду ще робота з міською владою, ми хочемо зініціювати спеціалізовані круглі столи, залучивши до розмови усі сторони - і перевізників, і пасажирів, і владу, - розповіла Оксана Ващук, експерт Інформаційно-правового центру.

Яку користь можуть принести Генеральні плани звичайним громадянам?

 

Мало хто з громадян знають про існування Генеральних планів міст, селищ та сіл, а ще менше відомо, яку користь ці плани можуть принести звичайним людям. На жаль, Генеральні плани й досі залишаються секретними документами, доступ до них обмежено грифами «ДСК та «ТАЄМНО». А це породжує корупційні ризики. Публічну кампанію з розсекречення Генеральних планів розпочав Східно-український центр громадських ініціатив (Луганськ).

 

«Наша громадська організація надає правову допомогу громадянами, які відстоюють прибудинкові території, зелені зони, - розповідає експерт центру Володимир Щербаченко. - Ми зрозуміли, що без доступу до Генеральних планів міста, дієву допомогу надати людям не можливо. У місті Луганську доступ до Генерального плану обмежено грифами «ДСК» та «Таємно». Саме це і спонукало нас розпочати публічну кампанію, аби привернути увагу до громадськості, влади до порушеної проблеми.»

 

Що ж представляє собою Генеральний план міста? Це містобудівна документація, яка складається з текстової частини та картографічної. У ньому відображено планування забудов і розвиток міста, визначено державні будівельні норми, норми хімічного, радіаційного та шумового забруднення. Наприклад, ви збирали гроші на квартиру, купили її біля парку, а через 5 років міська рада вирішує побудувати на місці парку паркінг чи величезний магазин! Чи можна знайти таку інформацію у Генеральному плані міста? Безумовно, бо там є розділ «Перша черга забудови міста».

 

У новому Законі «Про врегулювання містобудівної діяльності» є положення про те, що Генеральні плани повинні бути виставлені на веб-сайтах міських ради. Але згідно закону план буде поділятися на дві частини - відкриту для громадян і закриту. І законотворень не визначив, яка ж частина має бути відкритою, а яка закритою. Тобто доступу до планів у звичайних громадян, як не було, так і не буде.

 

За словами Володимира Щербаченка, засекреченість Генеральних планів є незаконною. Чому? Цей документ - нормативний акт органу місцевого самоврядування, а вони мають доноситися до населення, хоча на практиці це не робиться. Принаймні, таке було до набуття чинності Закону України «Про доступ до публічної інформації».

 

Підставою для відмов у доступі до Генеральних планів була Постанова Кабміну, яка визначала накладення «секретних» грифів. Мовляв, умовний супротивник може використати картографічну частину планів для воєнних дій. Але Україна підписала угоду «Відкрите небо», і над нашою територією давно літають представники військового блоку НАТО.

 

Які ж корупційні ризики породжує закритість Генеральний планів?

 

По-перше, ті, хто має доступ до планів фактично можуть торгувати інформацією, адже інвесторів чи звичайних людей, наприклад, цікавлять вільні земельні ділянки, інформація про комунікації, чи інформація про напрям розвитку населеного пункту. По-друге, влада може видавати дозволи всупереч існування планів. По-третє, в самого Генеральному плані можуть бути закладені корупційні схеми. - На одному із засідань громадської ради нам вдалося побачити Генеральний план і нас здивувало те, що луганські проектанти «засадили» деревами приватні землі навколо міста Луганська, підвищивши таким чином норму озеленення. Для чого це було зроблено? А щоб безперешкодно видавати дозволи на вирубку зелених насаджень у центрі міста, пояснюючи, що норма озеленення загалом у населеному пункті дотримується, - каже Володимир Щербаченко.

 

На думку експерта, засекреченість Генеральних планів втроє зменшує інвестиційну привабливість міста. У розвинених країнах містобудівна документація відкрита для громадян, вона є на офіційних веб-сайтах, її можна вільно скачати, причому вона більш деталізована. Володимир Щербаченко наголосив на тому, що згідно Закону «Про врегулювання містобудівної діяльності» органи місцевого самоврядування повинні оновити Генеральні плани до кінця 2012 року, оскільки будь-яке будівництво після 2012 року буде здійснюватися незаконно.

 

Оновлення генеральних планів обов'язково потребують громадського обговорення, аби мешканці знали у якому напрямку розвиватиметься їх населений пункт і могли внести пропозиції та зауваження, - каже експерт.

Чи може громадськість здійснювати контроль за проведенням державних закупівель?

 

За минулий рік місцеві органи влади України витратили 13 мільярдів гривень через державні закупівлі. Під час круглого столу була озвучена інформація про те, що у Вінниці влада придбала 100 урн для сміття, заплативши за одну 1500 гривень. Виникає питання, чи потрібні вони були взагалі та ще за таку ціну, чи оголошувався тендер? Можливо, варто було за ці кошти відремонтувати, наприклад, дахи кількох будинків.

 

Чи може щось зробити у цій ситуації громадськість?

 

За словами відомого журналіста та експерта Андрія Марусова, стаття 9 Закону України «Про здійснення державних закупівель» говорить про те, що органи влади, приватні компанії повинні сприяти залученню громадськості до здійснення контролю за державними закупівлями.

 

Влада повинна оголосити тендер на придбання товарів, якщо їх вартість складає не менше 100 тисяч гривень, якщо це стосується виконання робіт, то не менше 300 тисяч гривень. Під дію згаданого закону підпадають комунальні, казенні, господарчі товариства, де частка держави становить більше 50 відсотків.

 

Громадські активісти, які вирішили проконтролювати процес закупівлі, повинні бути компетентними та кваліфікованими. Вони мають відповісти на питання, а чи потрібна була та чи інша закупівля, за якою ціною придбано товари чи послуги, чи обґрунтовано застосована процедура закупівлі в одного учасника? Андрій Марусов підкреслив, що учасники торгів можуть домовлятися між собою, учасники та замовники можуть бути пов'язаними спільними інтересами. І це все треба відслідковувати. Громадські контролери повинні добре знати склад тендерного комітету, орієнтуватися у ринкових цінах. Експерт радить потоваришувати із журналістами, адже саме журналісти мають право бути присутніми під час проведення торгів. Чимало корисною інформації можна знайти сьогодні на державному офіційному веб-порталі та інших сайтах. Якщо громадські активісти віднайшли зловживання, потрібно зробити так, щоб про це знали контролюючі органи - Антимонопольний комітет, КРУ, СБУ, міліція, і, звичайно, влада. Якщо справа стане резонансною, то представникам влади доведеться нести відповідальність.

 

До речі, в Україні створено і успішно діє партнерство неурядових організацій «За доброчесні державні закупівлі», один із пріоритетів його діяльності - стимулювання громадськості до контролю та викриття злочинів у сфері державних закупівель. За словами Олексія Хмари, президента Творчого об'єднання „ТОРО" ( Контактної групи в Україні Transparency International), який був одним із ініціаторів створення партнерства, в Україні щороку через державні закупівлі проходить 335 мільярдів гривень. За інформацією ГоловКРУ та Рахункової палати, з вказаної суми через процедуру закупівлі в одного учасника, яка вважається найбільш корумпованою, проходить близько 100 мільярдів гривень.

 

На думку Олексія Хмари, якщо Президент України Віктор Янукович підпише зміни до діючого законодавства про державні закупівлі, то 100 відсотків тендерів в нашій країні буде відбуватися поза тендерами.

Надзвичайно активними повинні стати громадські ради

 

Справді, на рівні місцевого самоврядування широке поле для зловживань та корупції. Але чому? На думку президента Творчого об'єднання „ТОРО" ( Контактної групи в Україні Transparency International) Олексія Хмари, владі дозволяють так робити, дозволяє законодавство, дозволяють люди, які є некомпетентними або байдужими до того, що відбувається навколо них. Те, що робить влада, нам видається складним і недоступним, краще туди не лізти, бо застрелять. Розмова під час круглого столу показала, що можна і треба боротися зі зловживаннями у владі. Звичайно, треба бути публічними, компетентними, мати бажання

 

Тим паче, що цьому сприяє законодавство. Надзвичайно активними повинні стати громадські ради, які були створені при органах влади за участю представників неурядових організацій. Адже в Постанові Кабміну №996 передбачено, що громадські ради можуть контролювати діяльність органу, при якому створені, проводити незалежну експертизу , у тому числі антикорупційну, прийнятих рішень. Організовувати консультації з громадкістю. У свою чергу влада повинна сприяти і надавати підтримку та вести діалог з громадськими організаціями.

 

За словами Олексія Хмари, матеріали круглого столу будуть зібрані та видані у вигляді брошури, посприяти у його фінансуванні та розповсюдженні зголосилася        Вінницька обласна влада. Окрім того, учасники круглого столу ініціюють публічне обговорення порядку формування Генеральних планів населених пунктів Вінниччини, оскільки подібні плани не оновлювалися протягом тривалого часу. Громадськість зініціювала підготовку обласної Програми подолання корупції за участю представників громадських рад та правоохоронних органів. Та вважає, що правоохоронні органи Вінниччини повинні провести публічний звіт в частині антикорупційного законодавства, як це роблять в інших областях України.

 

Оксана Якуніна,

Творче об'єднання «ТОРО»

yakunina@toro.org.ua



Джерело: http://www.toro.org.ua/
Категорія: Хабарі та взятки | Додав: vicadm (07.06.2011)
Переглядів: 885 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Додаткове меню

Друзі сайту

Інтернет газета

Президент України

Кабінет Міністрів України

Голова Верховної Ради України

Упоноваженний з прав людини

сайт Бистрого

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
free counters