Громадська організація

"Спілка безпеки управління"Антикорупція""


"Спілка безпеки управління"Антикорупція" надає консультативно-методичну допомогу у галузі права щодо дотримання прав людини, здійснює громадський контроль за дотриманням прав людини, виявляє можливі ознаки корупційних діянь, створює експертні групи за актуальними напрямками та залучає фахівців для участі в опрацюванні важливих питань забезпечення прав людини в діяльності правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування та ін.
Сприяє послугам, пов’язаним з охороною державної та приватної власності."
[Вівторок] [12.12.2017] [05:26]

Форма входу

Логін:
Пароль:

Категорії розділу

Антикорупція [77]
Хабарі та взятки [92]
Культура та мистецтво [11]
Здоров'я та спорт [2]

Юридична Адреса

вул.Сагайдачного, 63/1 каб.3,
м.Дрогобич, Львівської області, Україна, 82100
Тел: 063-577-77-10

Первинні осередки

- Луцьк
- Трускавець
- Мостиська
- Борислав
- Луганськ
- Одесса
- АР Крим
- Донецьк

Співпраця

- Республіка Польша
- Франція
- Іспанія

Пошук

Наше опитування

Чи вимагали у Вас хабар, взятку? Якщо вимагали, то хто саме? Працівник:
Всього відповідей: 1402

Каталог статей

Головна » Статті » Антикорупція

РОЗ’ЯСНЕННЯ ОКРЕМИХ НОРМ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА - відсторонення працівників від роботи

                         Роз’яснення окремих норм трудового законодавства
                                                
                                                      Відсторонення працівників від роботи

 

Працівник може бути відсторонений від роботи на підставі статті 46 КЗпП України, а також в інших випадках, передбачених законодавством, — вони розглянуті в статті. Також аналізується, у яких випадках і ким допускається відсторонення працівників від роботи, які варіанти передбачаються нормами чинного законодавства щодо оплати часу відсторонення.

 

Відповідно до статті 46 КЗпП України відсторонення працівників власником або уповноваженим ним органом від роботи можливе у таких випадках:

поява на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

відмова або ухилення від обов’язкових медичних оглядів;

відмова або ухилення від навчання, інструктажу й перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

в інших випадках, передбачених законодавством.

 

Відсторонення від роботи — це тимчасове позбавлення працівника, який перебуває у трудових правовідносинах із підприємством, можливості реального здійснення ним права на працю. Усунення від роботи провадиться власником на підставі виявленого ним факту, через який власник має право усунути або зобов’язаний усунути працівника від роботи. Право вимагати усунення від роботи мають також відповідні посадові особи державної влади, державного санітарного нагляду, Державтоінспекції, а також слідчі та інші.

 

Під час відсторонення від роботи дія трудового договору не припиняється, але працівник тимчасово до роботи не допускається. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

 

Відсторонення від роботи або іншої діяльності здійснює власник підприємства або уповноважений ним орган шляхом видання наказу (видачі усного розпорядження з наступним виданням наказу) та вжиття заходів щодо контролю за його виконанням.

Видання наказів про допуск до роботи не потрібне, оскільки усунення від роботи провадиться на конкретні дні й обмежується цими днями.

Щодо оплати часу відсторонення нормами чинного законодавства передбачено такі варіанти:

Заробітна плата за період відсторонення не зберігається (у разі появи на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів; відмови або ухилення від навчання, інструктажу й перевірки знань з охорони праці й протипожежної охорони).

Заробітна плата за період відсторонення не зберігається, але відшкодовується на підставі спеціального закону (наприклад, ст. 3, 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 року № 266/94-ВР).

Заробітна плата за період відсторонення від роботи й іншої діяльності зберігається повністю (наприклад, у разі усунення осіб, які хворіють на особливо небезпечні інфекційні захворювання або є носіями збудників цих захворювань, ст. 30 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-XII). Оплата провадиться на підставі листка непрацездатності, довідки лікаря або лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК) про визнання працівника тимчасово або постійно непридатним до професійної діяльності за станом здоров’я. Такі працівники одержують у разі потреби допомогу із соціального страхування за весь період, впродовж якого вони не можуть бути допущені до роботи, або на період до звільнення з роботи у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника посаді (виконуваній роботі) за станом здоров’я.

Заробітна плата зберігається в розмірі двох третин тарифної ставки або посадового окладу (наприклад, на час простою не з вини працівника згідно зі ст. 113 КЗпП).

Виплачується допомога із соціального страхування.

 

За наявності передбачених законодавством підстав і відповідно до статті 46 КЗпП допускається відсторонення працівників від роботи. Втім, наприклад, у разі появи на роботі у нетверезому стані працівника має бути відсторонено від роботи. Таке відсторонення передбачене Законом України «Про охорону праці» в редакції від 21 листопада 2002 року № 229-IV (далі — Закон № 229). Більше того, майстри, начальники дільниць, змін, цехів та інші керівники, які не вжили заходів до відсторонення осіб, що перебувають у нетверезому стані, притягуються до адміністративної відповідальності згідно зі статтею 179 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

Забороняється допуск до роботи осіб з ознаками алкогольного або наркотичного сп’яніння (наприклад, Правила безпечної експлуатації електроустановок, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 6 жовтня 1997 року № 257, передбачають саме таку заборону).

 

З метою недопущення до роботи осіб, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі — Закон № 3353) передбачає щозмінні передрейсові та післярейсові медичні огляди водіїв транспортних засобів. Ця категорія працівників може бути піддана примусовому медичному обстеженню, в т. ч. шляхом їхнього доставляння до медичної установи.

 

Відсторонення працівників власником або уповноваженим ним органом від роботи можливе у разі відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів.

 

Особою, що ухиляється від обов’язкового медичного огляду, визнається працівник, який без поважних причин не пройшов у встановлений строк у повному обсязі обов’язкового періодичного медичного огляду, а також позачергового медичного огляду, що проводиться на вимогу головного державного санітарного лікаря.

 

Обов’язкові медичні огляди встановлено для:

працівників підприємств харчової промисловості, громадського харчування й торгівлі, водопровідних споруд, лікувально-профілактичних, дошкільних і навчально-виховних закладів, об’єктів комунально-побутового обслуговування, інших підприємств, установ та організацій, професійна або інша діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення й може слугувати причиною поширення інфекційних захворювань, виникнення харчових отруєнь (постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок» від 23 травня 2001 року № 559);

працівників, зайнятих на важких роботах і роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці;

осіб віком до 21 року.

 

Відсторонення від роботи або іншої діяльності зазначених вище осіб здійснюється власником за поданням посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби.

 

Подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності — це письмовий організаційно-розпорядчий документ Державної санітарно-епідеміологічної служби України, що зобов’язує власників підприємств, установ і організацій або уповноважених ними органів (посадових осіб) у встановлений строк відсторонити від роботи або іншої діяльності зазначених у поданні осіб. Підставою для такого подання можуть бути відомості, викладені в акті перевірки об’єкта, довідка медичної установи тощо. Подання вручається під підпис власникові (посадовій особі), який відповідає за його виконання.

 

Власник підприємства або уповноважений ним орган відповідає за організацію та своєчасне проходження працівниками обов’язкових медичних оглядів, а також за допуск їх до роботи без наявності необхідного медичного висновку згідно з чинним законодавством. У разі потреби, на вимогу посадових осіб органів санітарно-епідеміологічної служби, забезпечення виконання внесених подань може здійснюватися із залученням органів внутрішніх справ.

 

На час відсторонення працівників від роботи через відмову або ухилення від обов’язкових медичних оглядів оплата не провадиться.

 

Як зазначено вище, працівники деяких категорій зобов’язані періодично проходити медичний огляд. Якщо результатом такого огляду буде висновок про непридатність працівника до виконуваної роботи, його може бути відсторонено від роботи до вирішення питання про звільнення з роботи або переведення на іншу роботу.

 

Відповідно до статті 46 КЗпП відстороненню від роботи підлягають працівники, які ухиляються від навчання, інструктажу й перевірки знань з охорони праці та протипожежної безпеки. Цей захід може бути, зокрема, застосований до працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою або там, де необхідний професійний відбір. Такі працівники повинні один раз на рік проходити навчання й перевірку знань відповідних нормативних актів щодо охорони праці й протипожежної безпеки. Крім того, посадові особи, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, періодично (один раз на три роки) зобов’язані проходити навчання й перевірку знань з питань протипожежної безпеки. У разі незадовільних знань з питань охорони праці працівники мають пройти повторне навчання й повторну перевірку знань. У разі незадовільних результатів після повторної перевірки знань із працівником може бути розірваний трудовий договір за пунктом 2 статті 40 КЗпП — виявлена невідповідність займаній посаді (виконуваній роботі) внаслідок недостатньої кваліфікації, що перешкоджає продовженню цієї роботи.

 

Відсторонення від роботи працівників, які ухиляються без поважних причин від навчання, інструктажу й перевірки знань з охорони праці та протипожежної безпеки, здійснюється без збереження заробітної плати (частина четверта ст. 113 КЗпП — час простою з вини працівника).

 

Строк відсторонення має відповідати часу, потрібному для проходження навчання, інструктажу й перевірки знань з охорони праці та протипожежної безпеки.

 

Якщо працівник усуне перешкоди для допуску до роботи (пройде курс навчання, інструктажу, складе відповідний іспит), йому відразу ж має бути надано можливість продовження роботи. Якщо ж не були усунені причини відсторонення від роботи, працівник може бути звільнений з роботи за пунктом 2 статті 40 КЗпП або притягнутий до дисциплінарної відповідальності (оголошено догану), а згодом, з огляду на поведінку працівника після застосування стягнення, може бути розглянуте питання стосовно його звільнення.

 

Статтею 46 КЗпП працівник також може бути відсторонений від роботи й в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема:

 

1. Підставою для відсторонення від роботи в певних випадках може бути відсутність документа, що дає право на керування транспортним засобом або іншим механізмом. Закон № 3353 зобов’язує водія транспортного засобу під час керування ним мати при собі документи, що підтверджують право на керування транспортним засобом, зокрема посвідчення. Якщо ж таке посвідчення відсутнє, власник не має права допускати водія до виконання трудових обов’язків і зобов’язаний усунути його від роботи без збереження заробітної плати.

 

2. Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 457, зобов’язує працівників залізничних під’їзних колій підприємств, пов’язаних з рухом поїздів і маневровою роботою на шляхах залізниць, під час виконання службових обов’язків мати при собі посвідчення встановленого зразка про проходження перевірки щодо придатності виконувати такі роботи. Відсутність документів може бути підставою для відсторонення працівника від роботи без збереження заробітної плати.

 

3. Відповідно до Закону № 229 Переліку прав посадових осіб (державних інспекторів) системи Державного комітету по нагляду за охороною праці, затвердженого головою Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 12 листопада 1993 року, посадовим особам (державним інспекторам) системи державного нагляду за охороною праці надається право відстороняти від роботи працівників, які перебувають на робочих місцях у спецодязі, спецвзутті або із засобами індивідуального захисту, які не відповідають умовам праці й вимогам нормативно-технічної документації. Питання оплати часу відсторонення вирішується залежно від провини працівника.

 

4. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ передбачає відсторонення від виконання повноважень за посадою державних службовців за невиконання службових обов’язків, що спричинило людські жертви або заподіяло значну матеріальну або моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації або об’єднанню громадян, на час, потрібний для службового розслідування, але не більше ніж два місяці, зі збереженням заробітної плати. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців» від 13 червня 2000 року № 950 визначається, що службове розслідування провадиться з відстороненням або без нього від виконання повноважень.

 

5. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 року № 4004-XII передбачає, що підприємства, установи й організації (незалежно від форми власності) зобов’язані відстороняти за поданням відповідних відповідальних посадових осіб Державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних хвороб, хворих, небезпечних для оточення інфекційними захворюваннями, або осіб, які перебували в контакті з такими хворими, з виплатою їм у встановленому порядку допомоги із соціального страхування, а також осіб, що ухиляються від обов’язкового медичного огляду або щеплень проти інфекцій (дифтерія, коклюш, кір, поліомієліт, туберкульоз тощо), перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я (Інструкція про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 квітня 1995 року № 66).

 

6. Кримінально-процесуальним кодексом України передбачається відсторонення обвинувачуваного від посади в разі притягнення до кримінальної відповідальності за посадовий або інший злочин і якщо той може негативно впливати на хід досудового або судового слідства. Звільнення з посади здійснюється власником на підставі мотивованої постанови слідчого або іншої посадової особи із санкції прокурора або його заступника без виплати заробітної плати. У випадках незаконного засудження, притягнення до відповідальності як обвинувачуваного, взяття й утримання під вартою, обшуку, виїмки, накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших дій, що обмежують права громадян, а також незаконного застосування адміністративного арешту або виправних робіт, конфіскації майна, накладення штрафу, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів заподіяна шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від провини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, включаючи заробітну плату й доходи, що їх працівник втратив внаслідок незаконних дій (Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду» від 1 грудня 1994 року № 266/94-ВР).

 

7. Закон України «Про пестициди та агрохімікати» від 2 березня 1995 року № 86/95-ВР встановлює, що посадові особи органів державної влади, які здійснюють державний контроль у сфері діяльності, пов’язаної з пестицидами та агрохімікатами, мають право вимагати від власника усунення від роботи, пов’язаної з пестицидами та агрохімікатами, осіб, які не мають відповідного посвідчення, без виплати заробітної плати.

 

8. Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 6 квітня 2000 року № 1647-ІІІ встановлено, що в разі запровадження воєнного стану військовому командуванню надається право разом з органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим і органами місцевого самоврядування, а якщо це неможливо — самостійно запроваджувати й здійснювати звільнення з посади керівників державних підприємств, установ та організацій за неналежне виконання ними своїх обов’язків і призначати виконуючих обов’язки керівників підприємств, установ та організацій.

 

9. Відповідно до Порядку здійснення державного нагляду в електроенергетиці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року № 189, державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж мають право давати керівникам підприємств електроенергетики обов’язкові для виконання приписи щодо відсторонення від керування устаткуванням або від проведення робіт оперативного й ремонтного персоналу в разі порушення ними Правил технічної експлуатації електричних станцій і мереж та експлуатаційних інструкцій, якщо ці порушення загрожують цілісності устаткування або безпеці людей, а також вимагати відсторонення працівників від роботи у разі виявлення їхньої невідповідності займаній посаді.

 

10. Згідно з Порядком здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 року № 204, органам, на які покладені функції нагляду за забезпеченням безпеки руху транспортних засобів, надане право вносити пропозиції власникам про відсторонення від роботи працівників, дії яких можуть спричинити катастрофу, аварію, пригоду або створити загрозу їхнього виникнення.

 

11. Повітряний кодекс України надає командирові повітряного судна право перевіряти свідоцтва (сертифікати) членів екіпажа, а також наявність у них необхідних записів і оцінок, у зв’язку з чим відсутність названих документів або записів (відомостей) у них може бути підставою для усунення працівника від роботи. Командир повітряного судна має право усувати від польоту будь-якого члена екіпажу, рівень підготовки якого не відповідає завданню на політ або якщо його дії загрожують безпеці польоту.

 

12. Капітанові морського торговельного судна надане право усувати осіб суднового екіпажу від роботи лише на підставах загальних норм законодавства про працю. Разом з тим, капітан має право ізолювати в окремому приміщенні будь-яку особу, яка перебуває на судні (для членів екіпажу це є усуненням від роботи), якщо її дії не є такими, що караються кримінально, але загрожують безпеці судна, людей, які перебувають на ньому, або майна (ст. 65 Кодексу торговельного мореплавства України).

 

13. Законом України «Про телебачення і радіомовлення» від 21 грудня 1993 року № 3759-XII на редакційні ради телерадіоорганізації покладене право вносити на розгляд органів управління телерадіоорганізації питання про усунення від керівництва телерадіоорганізацією або окремими підрозділами осіб, які порушують редакційний статут та/або вимоги законодавства щодо прав телерадіожурналістів, заборони цензури й втручання у творчу діяльність телерадіоорганізацій, а також про проведення службового розслідування та про звільнення цих осіб згідно із законом у разі підтвердження зазначених порушень.

 

14. Законом України «Про споживчу кооперацію» від 10 квітня 1992 року № 2265-XII передбачається усунення від роботи працівників кооперації відповідно до порядку, передбаченого їхнім статутом і чинним законодавством України.

 

15. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Статуту про дисципліну працівників спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб» від 12 жовтня 2000 року № 1540 передбачено, що командир (начальник) служби, який здійснює керівництво аварійно-рятувальними роботами, має право усунути від проведення таких робіт будь-якого працівника служби, що перебуває в його підпорядкуванні, на час ліквідації аварії й направити його на місце постійної служби.

 

16. Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР встановлено, що до повноважень санітарного інспектора під час здійснення державного контролю та/або державного нагляду віднесено видавати припис про відсторонення працівників від роботи у разі порушення вимог та встановлених термінів до усунення порушень.

 

17. Постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства» від 28 серпня 2001 року № 369 визначається, що Національному банку України надається право тимчасово, до усунення порушень, відстороняти посадову особу від займаної посади в разі грубого або систематичного порушення цією особою вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121-III або нормативно-правових актів Національного банку України. До посадових осіб, до яких може бути застосоване звільнення з посади, належать:

голова, його заступники та члени ради банку;

голова, його заступники та члени правління (ради директорів) банку;

головний бухгалтер, його заступники;

керівник філії;

головний бухгалтер філії.

 

18. Законом України «Про дипломатичну службу» від 20 вересня 2001 року № 2728-III передбачене відсторонення від виконання повноважень за посадою осіб, які не виконують службових обов’язків, що спричинило людські жертви або заподіяло шкоду громадянинові, державі, підприємству, організації, зі збереженням заробітної плати на період службового розслідування.

 

19. Наказом Міністерства транспорту і зв’язку України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за виконанням судноплавними компаніями України нормативних актів з питань безпеки судноплавства» від 26 листопада 2004 року № 1048 встановлено, що залежно від ступеня впливу конкретних невідповідностей і порушень забезпечення безпеки комісія має право вносити пропозиції власникові про відсторонення від роботи працівників, дії яких можуть призвести до аварії або загрози її виникнення.

 

20. Кабінет Міністрів України своєю постановою «Деякі питання державного концерну «Укратомпром» від 14 березня 2007 року № 456 визначив, що до компетенції правління належить тимчасове відсторонення генерального директора від виконання своїх функціональних обов’язків на підставі висновку ревізійної комісії концерну.

 

21. Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року № 3460-IV визначено, що особу рядового або керівного складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, може бути відсторонено від посади зі збереженням посадового окладу.

 

22. Законом України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» від 6 вересня 2005 року № 2805-IV передбачено, що керівник служби має право відсторонити посадову особу від виконання посадових обов’язків для проведення службового розслідування і на строк його проведення.


Г   Головний державний інспектор праці ТДІзПП у Львівській області Р. Петрусик

Категорія: Антикорупція | Додав: vicadm (27.02.2014)
Переглядів: 927 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Додаткове меню

Друзі сайту

Інтернет газета

Президент України

Кабінет Міністрів України

Голова Верховної Ради України

Упоноваженний з прав людини

сайт Бистрого

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
free counters