Знаєте чим змушене
займатися сучасне студентство?
(Поки
ви складаєте детальний портрет середньостатистичного втомлено-голодного-вічно
сонного і пасивного індивіда, хочу сказати, що мова піде здебільшого про
свідомий і думаючий його вид, ну і той, що до нього дотичний і надається до
усвідомлення наданої першим інформації)
А
зайняті зараз наші студенти детальним прочитанням і вивченням насичених різними
«цікавинками» текстів законопроектів пана Табачника і компанії. Після цих
нескладних дій і легкого аналізу прочитаного, студент виду Розумний впадає у
стан (залежно від психологічних особливостей): агресії/шоку/депресії чи
розгубленості. Підняття цін за навчання впродовж навчальних років, зменшення
держзамовлень, неможливість поєднання денної і заочної форм навчання… Очі
лізуть на лоба і такий копняк під зад раптово вмикає в світлих головах жарівку
– «діяти»! І студенти чи не одразу збираються і організовуються для боротьби за
свої права! Бо розуміє кожен: змовчиш сьогодні, завтра прокинешся примусово
німим. Утворюються реакційні групи спеціально для протидії одіозним забаганкам
шановних урядовців. Всі добре розуміють, що дірки в бюджеті потрібно латати, що
реформи,які схоже так ретельно спланував президент, за його ж словами - торкнуться кожного (податковий кодекс (всі
задоволені?), пенсійна реформа (правда радість?) і освітня – туди ж). Звідти й
гасла «знання не товар, універ – не базар!» і «ви нам – корупцію, ми вам –
революцію». Студентство не жартує і не має наміру толерувати все нові й нові
заяви типу « студент повинен працювати, а стипендію можна взагалі відмінити».
Зрештою, це, здається, чи не єдина рушійна сила всіх акцій протесту:
ентузіасти, які не здаються без «бою».
На
даний час до нас надходить хвиля підвищення цін на проживання в гуртожитках. В принципі,
досить хороший задум. Бо навіть
здійснивши такий хитрий маневр, всі усвідомлюють, що зрештою це й так дешевше
аніж наймати квартиру. Тільки така безобідна
наживка дивним (насправді, цілком зрозумілим) чином стала поперек горла
свідомим студентам! Збираються підписи, розповсюджується інформація. До дій –
готові. Не так просто буде й не настільки безпідставно.
До
того ж треба взяти до уваги, що в
гуртожитках стабільно процвітає корупція. Якщо поселишся без проблем і за
навчальним рейтингом, оплатиш справно і вчасно – це не забезпечує спокійне
подальше життя! Ні, аж ніяк. Піранія здирства обов’язково наблизиться впродовж
навчального року і наглим тоном «запропонує» зробити «добровільний» внесок на
покращення благоустрою, ремонт чийогось (не вашого ж звичайно) душу, зміну
(звичайно ж не вашого) трубопроводу, чи перерізання тросу ліфта (термін придатності якого зростає
з кожним днем,після його закінчення), який їздить і, холера, ніяк сам не
завалиться раз по раз застряваючи десь між поверхів, змушуючи нещасних
ув’язнених волати на допомогу крізь не щільно замкнені двері.
Зрештою,
можуть просто запросити оплатити 80 грн. за обхідний лист – клаптик паперу з
набраним текстом у Word-і! і хто знає: чи то золоті руки якогось святого
набирали той текст, чи фарба у принтері з інопланетної субстанції зроблена, чи
печатка гуртожитку з Ватикану привезена? Невідомо. Відомо одне: якщо не
заплатиш – наступного разу тебе ніхто не поселить. От і впирайся у глухий кут
носом і здійснюй біг на місці з ритмічним вдарянням головою.
За
ночівлю сестри-мами-батька вам покажуть на двері або 50 грн плюс заява. Вразі
порушення режиму строгого порядку у особливих гуртожитках (устрій яких чимось
нагадує казарму, в коридорах яких гуляє хіба що вітер, а студенти залякано
сидять у своїх кімнатах і здувають пилинки з усього, що їх оточує; де їхні
нерви випробовуються щотижневими студрадами, після яких ( якщо відвідини
перевищують певну кількість) йде
виселення з гуртожитку, а на початкових стадіях - просто штрафи з
абсурдних причин…
Наприклад,
якщо взимку у кімнаті температура зрівнюється з тою, що надворі і, не дай Боже,
привезти собі обігрівач… то він буде вилученим чи в присутності стражденних чи
навіть без. Тому що члени студради запросто можуть зайти до кімнати,
скориставшись дублікатом ключа і вилучити заборонений предмет з подальшим
тицянням на засіданні перед носом власника: «Ваше? Ваше?». І зізнаються – штраф
500грн., не зізнаються – прощай обігрівач, бо ніхто нічого не докаже. Заходити
до кімнати за відсутності проживаючих там, здається, теж не вельми коректно,
якщо тут ще йдеться про такі речі. Отак
і живе дехто і «горя не знає». і довго живе, якщо не вистачає сили сказати «та
досить вже!». А все ж колись закінчується. Терпіння теж.
Бо
всі «благодійні» внески не засвідчуються жодною квитанцією, бо стипендію й так
дають ( поки дають) частинами! бо відомості про витрати коштів на ремонт якщо і
є, то під грифом секретно і не для студентів-спонсорів, звичайно ж.
І
хочеться все ж сказати чи навіть прокричати голосно й чітко – ми будемо
боротися! Наша хата не скраю! Хто ж як не ми? Коли, як не сьогодні?
Прес-служба громадської організації
«Спілка безпеки управління «Антикорупція»
| 
